Гімназія №315 з поглибленим вивченням іноземних мов

Плануйте день та слідкуйте за дотриманням режиму дня. Якщо у школі є фіксований розклад уроків, які потребують включення у чітко визначений час — роздрукуйте. Оберіть разом з учнем одяг для “роботи”. Так званий “дрес-код” допоможе дитині “увійти в роль учня”. Організуйте робоче місце. Воно має гарно освітлюватися (за можливості — денним світлом), бути зручним та обладнаним необхідною технікою. Чергуйте періоди навчання та відпочинку. Прогулянки на свіжому повітрі, танці та руханка під час перерв стануть помічниками для відпочинку тіла і психіки дитини. Розробіть систему заохочень. Складіть разом зі своєю дитиною своєрідний чек-ліст заохочень за успіхи у навчанні. Ще однією формою підтримки мотивації дитини до навчання є постійна фіксація успіхів у навчанні. Таке відстеження батьками дитячих успіхів допоможе дитині відчувати свій прогрес та прагнути більшого.

"Клопіт" в тому, що вони ще не вміють докладно висловити свої розумування і почування; Їм не вистачає відповідних слів, і тому вони часто вживають жести і міміку. Їхній розум швидше розвивається, як їхня мова. Вони жадливі нових слів. Не турбуйтеся, що діти не розуміють вашої дорослої словесної культури. Вони кожне слово відкладають у пам`яті, як необхідний скарб на день завтрішній; вони обвикають з музикою, з духовними чарами слова, з його значеннями, і всі ці знання засвоюють підсвідомо. Подиву гідно збудований мозок людини!

У своїх стосунках з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслуговує. Не використовуйте фізичне покарання. Частіше кажіть «так» виключаючи слова «ні» і « не можна». Доручіть дитині частину домашньої роботи. Виключайте завищені або, навпаки, занижені вимоги до дитини. Виділіть для дитини рамки поведінки – що можна робити, а що ні. Проводьте з дитиною більше часу. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Додавайте дитині більше можливостей витрачати надмірну енергію. Виховуйте у дитини інтерес до якогось заняття. Її важливо відчувати себе потрібною.

Цю шляхетну науку перетворюйте в творчу приємність. Уміння правильно висловити думку достоїнство аристократів духа. Дитина каже: "Мамо! Іди. Дай. Не хочу". Її запас слів богатший, але вона не вміє ним користуватися. Думка повинна мати свою архитектоніку, вабну красу, зрілу завершеність, емоційну силу переконливости. Учіть дітей будувати речення таке, яке має виразні цілеспрямованість і емоційну вихованість. Учіть дітей любуватися красою мислення. "Мамо, іди до мене", "Прошу дати мені хліба", "Спасибі, не хочу пити чаю". Призвичайте дитину, щоб вона вміла сама прислухатися до музики свого слова. Родичі будують мілкодумні, неврівноважені і згрубілі речення тоді, коли вони сваряться. Серця їхні збуджені, і тому діти насторожено прислухаються до сварки. Вони знати хочуть, хто має слушність тато чи мама; вони хочуть бути справедливими суддями. Умудряйтеся сваритися так, щоб діти вас не чули і не судили.

Родичі учать дітей не слухати чужинців сліпокірно, а розуміти їхні мудрощі, турботи, красоти, завоювання. Необхідно жити так , щоб ваші діти були вашими не лише тілесно, а й духовно. Збагачуйте допитливий світ дітей наукою рідної духовости, збагачуйте своєрідним багатством вільного ума і окриленої душі, і тоді діти будуть вашими. Вони будуть вами гордитися; не буде сутички між дітьми і родичами тому, що буде одне духовнотворення, буде спільна напруга розумового і тілесного самоутвердження і цілеспрямування. Впливи ворожих духовних сил на формування світогляду дитини вашої ви легко відчуєте по її ставленню до вашого рідного духовного "я", і, відчувши це, не сваріть дитину, а скорегуйте її так, щоб вона вилікувалася, лікаря не бачивши. Надмірна розкіш шкідливо впливає на формування достойної вдачі. Людина родиться не щоб брати все готове, ні, їй призначена пристрасна боротьба за життя, за творче змужніння і духовне втвердження. Там, де розкіш розріднює боротьбу, людина хляне.

Тайни, які єднають інтуїцію дитини з її родичами, з її предками, з духом і природою її народу. Дитина, рідна мова якої принижена, занесена на список другорядних мов, калічиться комплексом меншої вартости, незважаючи на те, що в чужомовній школі її успіхи дуже добрі. Успіх в науці і почуття гідности два протилежні поняття. Іноді діти розказують, що віни старанно вчяться тому, щоб в собі придушити принизливе усвідомлення, що інші діти кращі, бо мова їхньої мами і мова школи різна. Дитина, яка пригнічена чужим оточенням, хоче вирватися з приниження, і тому цурається рідної мови, і разом з нею, рідного народу. Вона хоче підняти цінність свого "я", зрікаючись рідного прізвища, зрікаючись думок про Вітчизну родичів своїх. Кожна дитина має про себе високу думку, любить чути похвалу. Коли їй кажуть, що її рідна мова у школі невизнана, її рідною мовою не говорять визначні люди світу, вона стає пригнічена, вона не може гордитися рідним словом. Їй хочеться хочеться чимось похвалитися.